Chapter Text
Протягом трьох років Герміона перебувала у стабільних, спокійних стосунках.
Тому що він був близький завжди?
Так.
Безпечний?
Звісно!
Але вона жодного разу не кінчила з ним.
Жодного.
Звісно, Рон здебільшого знав, що треба робити, якщо ж чогось вони не знали, то вивчали разом. Дізнавалися, що їм подобається, а що — ні. Дізнавалися, що їм потрібно, а що — ні. А потім з’явилася проблема — секс почав ставати нудним. Настільки нудним, що здавалося, ніби у нього був сценарій.
Це завжди було вночі, вони обидва вже були голі:
- Він повертався до неї, а вона до нього.
- Вони цілувалися рівно 2 хвилини (вона рахувала).
- Він опускав її голову вниз, а вона відсмоктувала йому приблизно 30 секунд.
- Він підіймав її (бо інакше він би занадто швидко кінчив).
- Потім перевертав на бік.
- Трахав так протягом 3 хвилин (плюс-мінус).
- Він кінчав.
- Вона ні.
- Він кілька разів цілував її в шию і казав, що вона дивовижна.
- А потім вони лягали спати.
Вона називала це «10 кроків, аби вбити секс». Звучить жахливо, чи не так? Можна зрозуміти, чому у вільний час вона хотіла чогось більш… спонтанного.
Було трохи більше четвертої ранку, а Герміона не спала вже понад 20 годин. Вона була виснажена, а туман заполонив усе в голові. Вона навряд чи знала, що шукала, поки не натрапила на це, точніше, на нього.
Що саме привернуло її увагу саме до цього відео, вона не знала. На маленькому квадратику було видно лише його м'язистий торс, з розсипом красивих шрамів, які нагадували блискавку. Від ступні до верхньої частини стегна було татуювання у вигляді сузір'я, а на верхній частині спини — чорно-червоний мерехтливий дракон, що заполонив усю спину. Але якщо ми вже почали робити ставки, чому саме він, то вирішальним фактором був його член, а ще пірсинг, прямо на голівці. Єдина проблема, що цей покидьок обрізав усі свої відео так, що його обличчя просто випадало з кадру.
Це було соло. Він сидів на чорному атласному покривалі й спирався на подушки. Білі стіни й кілька картин в стилі модерн позаду нього — ось і весь декор, який йому був потрібен. Він, звісно, був центром уваги.
Він зробив довгий тремтячий вдих, а потім взяв свій великий член у таку ж велику руку і почав повільно водити по ньому вгору і вниз.
— Я думав про всі способи, як би я трахав тебе, маленька, — зітхнув він, — і про те, як добре тобі було б сидіти на моєму члені.
Герміона відчувала, що з кожною обіцянкою того, що він з нею зробить, вона ставала все мокрішою. Вона провела рукою по мокрих трусиках і потерла клітор, аби зняти напругу між ногами.
— Ти така мокра. Це все через мене і мій голос? — він наспівував, роблячи ще кілька довгих затяжних погладжувань по члену, приділяючи особливу увагу двом кулькам на кінчику.
— Тобі подобається, любко? Це називається «зворотний принц Альберт»[1] і я чув, що це дивовижне відчуття, коли він вдаряється… — він зашипів і смикнув стегнами, — у певні місця, — він злегка хихикнув.
Герміона заприсяглася, що потрапила до раю, коли почула цей глибокий звук. Він був таким солодким і реальним, що вона майже забула, як неуважно терла пальцями по своїм губам. Майже.
— Давай, введи палець, може два у свою тугу розкішницю й уяви, що це я допомагаю тобі підготуватися, щоб ти прийняла мій член повністю.
Герміона так і зробила, повільно вводячи два пальці в себе, стінки навколо її пальців тремтіли.
— Бляха…
Вона застогнала і втягнула нижню губу між зубами.
Він погладив свій член ще кілька разів, поступово вирівнюючи темп. Його дихання виривалося уривчастими видихами та стогонами.
Вона задавала ритм пальцями, щоб не відставати від нього. Їй було так добре. Вона втрачала себе в його гіпнозі.
— О, Господи… — він повернув голову вбік, або принаймні те, що Герміона могла бачити, і стиснув щелепи. — Ти готова прийняти мене всього, маленька? — промовив він крізь зуби.
— Так, — мимоволі вимовила вона.
— Хороша дівчинка, сідай мені на коліна, — він підніс руку до кінчика свого розкішного члена.
Герміона піднесла три пальці до свого входу і повільно ввела їх, насолоджуючись розтягуванням і легеньким болем. Вона заскиглила, прикусивши нижню губу так сильно, що відчула смак крові. Їй це подобалося.
— Так… ось так, бляха, ти така туга, — повільно ковзає рукою по члену, стискає його, доки голівка не з’являється з його руки.
Герміона розтулила губи й голосно застогнала:
— Бляха, так!
Вона зігнула пальці, намагаючись кінчити.
Він почав рухати рукою швидше, нарощуючи темп, а його дихання ставало все більш і більш уривчастим. Він підніс руку до рота і зробив те, що на скромну думку Герміона, було найгарячішою річчю, яку вона коли-небудь бачила. Він стиснув руку в кулак і прикусив кісточку вказівного пальця, намагаючись не кінчити занадто швидко.
Навіть бачачи лише його лінію підборіддя, вона могла сказати, що він бореться, щоб не кінчити швидко. Вона могла лише уявити, про що він думав.
— Я зараз кінчу, бляха, я зараз… — сказав він, відпускаючи палець, на її превеликий жах.
— Кінчи для мене, будь ласка, — крізь оргазм вона трималася за подушку позаду себе. Її телефон, давно забутий десь на ліжку, вона чула лише його чудовий голос.
— Бляха! О Боже, так! Кінчи на моєму члені!
З цими словами він голосно застогнав і кінчив собі в руку.
Ну, ви можете здогадатися, як вона провела решту ночі — затрахуючи себе, щоб заснути. Насправді вона протрималася лише три години, але то таке. Винуватець цього: якийсь хлопець, на ім'я Квін Дракон.
Вона була майже одержима думкою про цього чоловіка і про те, що вона дозволить йому зробити з собою. Герміона вирішила, що Квін може, ні, точно знищить її, і вона буде насолоджуватися кожною триклятою хвилиною свого падіння.
Рон досі не повернувся з вечірки з хлопцями, тож вона мала вдосталь часу, щоб провести своє суто академічне дослідження про цього чоловіка, яке згодом покаже своєму хлопцеві, сподіваючись, що дещо з цього можна буде застосувати на практиці з ним.
Ні, вона не була схожа на п'ятирічного хлопчика, який вперше побачив рухоме зображення цицьок, що ви. Просто, було щось таке в тому, як Квін лагідно обходився з кожною жінкою, з якою був. Навіть у жорстких сценах. Він тримав їх так, ніби вони були найціннішим, темним артефактом, на який він натрапив, і вона хотіла цього. Вона хотіла бути на місці тих жінок. Вона хотіла цього так сильно, що їй боліло. Вона жадала чоловіка, обличчя якого жодного разу не бачила, чиє справжнє ім'я було абсолютно невідомим.
Герміона показала відео Рону, коли він прийшов наступного ранку, стверджуючи, що ночував у Гаррі. Вона подумала, що його це може зацікавити й він захоче спробувати щось нове. Натомість він розсерджено сказав, що сам факт, що вона дивилася порно без його згоди, означає, що вона йому зрадила. Герміона запевнила його, що це був суто дослідницький матеріал, і що вона шукала його, бо відчувала, що їхньому сексуальному життю потрібно трохи більше, ну, сексу.
Не дивно, що він дуже образився на це, і вони вирішили, що буде на краще розійтися, оскільки вони явно не були щасливі. Не допомогло й те, що в процесі пакування своєї сумки того вечора Герміона помітила повідомлення, яке спливло на телефоні Рона.
Від Енід:
Я сумувала за тобою сьогодні… Я мастурбувала, думаючи про твої руки. Минула ніч була дивовижною…
Це зміцнило її переконання, що вона зробила правильне рішення, коли пішла, не сказавши більше жодного слова з цього приводу. Але це стало причиною другої помилки: залишитися з батьками.
Після перемоги Ордену Герміона зуміла зняти з них Забуттятус, який наклала, що дозволило їм повернутися додому. Однак вона підірвала їхню довіру, використавши магію проти них без їхньої згоди. Сказати, що їхні стосунки були напруженими, було б применшенням. Її батько тепер тримався сам по собі, хоча він завжди був сором'язливою людиною. Але її мати безперервно пиляла про її добробут і щастя.
Чоловіки завжди вважають, що це так мило, коли жінка каже, що живе з мамою, бо зазвичай хлопці та їхні матері мають геть інші стосунки ніж дівчатами з їхніми матерями. Герміона спускалася сходами, а її мати оглядала її з ніг до голови й казала, що, схоже, вона погладшала за час перебування з ними, що змусило Герміону переосмислювати своє вбрання щоразу перед виходом з кімнати.
Вона дуже любила своїх маму і тата, але тепер, коли їй було вже за двадцять, з ними було нелегко залишатися довше, ніж на 48 годин. Вона скоріше видалила б собі зуб, аніж залишилася б там довше, ніж потрібно.
Герміона прожила з батьками 3 тижні. Однак після того, як її мати увірвалася до неї в кімнату посеред її «сеансу» з Квіном Дракон і запитала, чи Герміона хоче сама випрати свою мереживну білизну, чи їй просто закинути їх окремо в пральну машину, вона зібрала речі та почала виламувала двері до Пенсі та Дафни, благаючи їх дозволити їй поспати на їхньому дивані.
Їхні сім'ї після війни відреклися від них за те, що повстали проти чистокровних традицій, вирішили кохати, кого заманеться, і влаштувалися на роботу в Міністерство магії. Обом вдалося пройти стажування у Відділі Таємниць. Через співпрацю вони подружилися з Гаррі та Роном у відділі аврорів. Потім, за замовчуванням, з Герміоною, коли вона працювала у відділі регулювання та контролю магічних істот, зокрема, у відділі звірів.
Знадобилося кілька місяців і кілька ночей, аби зібрати їх усіх разом і порозумітися, але врешті-решт вони знайшли спільну мову!
Поступово це перетворилося на щомісячні дівич-вечори з Джіні, Луною та Чо, де вони всі напивалися вина і виливали занадто багато бруду про інших своїх друзів з Гоґвортсу і про те, де вони опинилися.
Пенсі завжди скаржилася, кажучи щось на кшталт:
— Ух, мені знадобиться кілька флаконів настоянки миру, щоб розібратися з Візлі сьогодні ввечері.
Але наприкінці вони сміялися і жартували одна над одною.
Тож коли Герміона з'явилася на порозі Пенсі та Дафни, вони привітали її, запропонували чаю з коренем лакриці, який, як вони знали, заспокоював Герміону. Однак після того, як вона пояснила, що сталося, Пенсі запропонувала випити текіли й послати неприємного ревуна на адресу його офісу. Вона прожила у них 4 місяці, поки шукала собі нове житло.
Зустріч за зустріччю нічого не давали, і кожна з них була об'єктивно гіршою за попередню. За пропозицією Луни вона розмістила оголошення в «Базікалі», дала оголошення на вільнакімната.чар, і навіть розпитувала в офісі, але всі, кого вона зустрічала, ніколи не відповідали її стандартам!
Невже так важко було знайти людину, що працює, виховану, охайну і тиху, приблизно її віку? Здавалося б, список не такий вже й довгий, але на такі прості запитання, як:
- Що ти зробиш, якщо розіллєш напій?
А) Приберу;
Б) Почекаю, поки ти прибереш, перед цим наступивши в калюжу.
- Коли ти відкриваєш коробку з пластівцями, чи закручуєш ти пакет, щоб вони не зіпсувалися?
- Ти коли-небудь залишав брудний одяг на підлозі у ванній?
- Наскільки погано за шкалою від 1 до 10 було б, якби ви поставили кавове горнятко на моє лімітоване видання з автографом Луї Армстронга «Зійди, Мойсею»[2].
Люди починають дивуватися і говорити їй, що вона занадто прискіплива. Аніскільки! Вона просто хотіла переконатися, що вони на одній хвилі щодо рівня розуміння, який очікується в їхньому спільному просторі.
Вони зустрілися з Пенсі в кафе рано вранці після особливо важкої зустрічі з потенційним сусідом по кімнаті.
— Тож, він запитав тебе, чи ти коли-небудь переспала б з ним, якби він сам платив за оренду? — її весела посмішка виблискує над кухлем.
— Буквально замість вступного слова!
— Принаймні, він прямолінійний, — Пенсі зробила ковток лате і поставила його назад на стіл. — Вибач, але це смішно.
— О так! Буде дуже смішно, якщо за 5 років я все ще спатиму у твоїй вітальні на надувному матраці! — Герміона опустила голову і потерла перенісся. — Що ж мені робити, Пенс?
На дверях кафе задзеленчав дзвоник. Пенсі глянула на Герміону й одразу ж підбадьорилася.
— Драко, о Боже, це ти? Як ти?! — скрикнула вона, підскакуючи, щоб обійняти його.
Герміона підвела очі й побачила дуже високого чоловіка з підтягнутим тілом. Вона здогадалася про це по тому, як застебнута на всі ґудзики сорочка розтягнулася по грудях і руках, і по тому, як штани облягали його стегна. Гостра лінія підборіддя і напрочуд світле волосся, яке завжди було винятковим. Час зробив Драко Мелфоя таким достобіса гарним.
Він напівусміхнувся, коли зрозумів, що вона витріщається. Вона швидко перевела погляд на каву, що стояла перед нею.
— Пенсі! У мене все добре, все добре, як ти? Як Дафна?
— О, ти ж знаєш, ми робимо все можливе.
— Так, це, безумовно, непросто. Я дуже радий, що ви є одна в одної.
Він був геть не схожий на того самовпевненого бовдура, який знущався з неї в школі. Він здавався дорослим і вдумливим, вона стримала сміх.
— Ґрейнджер? Це ти? — він перевів погляд на брюнетку, яка марно намагалася злитися зі стільцями.
— Мелфою! Боже мій, скільки років не бачилися! — вона неохоче підвелася і незграбно обійняла його збоку.
— На жаль.
— Що ти робиш у Брістолі, я думала, що ти вже в Палм-Спрінгз, купаєшся з дівчатами, — сказала Пенсі, штовхнувши його під ребра.
Він похитав головою і важко видихнув через ніс.
— Палм-Спрінгз переповнений 60-річними татусями-пенсіонерами, які гівняно грають в гольф, але дуже стараються.
— Ну, подумаєш, дідугани. Багаті які, зате. Герміоно, я розв'язала твої проблеми! То, як би ти хотіла вирушити в Палм-Спрінгз? — сказала Пенсі, швидко піднявши брови й приклавши палець до губ.
— Ні, ні. Ні в якому разі, — Герміона скривилася від цієї думки.
— Ви з Візлі більше не разом? — здогадався Драко.
— Так, без трагічних історій, тепер Герміона шукає сусіда по квартирі, — Пенсі прикусила губу, щоб широко не усміхатися. — Гей… Ти все ще живеш сам, вона могла б розповісти тобі за вечерею про своє трагічне бездомне минуле!
— Пенсі, я не безхатько. Це неймовірно грубо з твого боку…
Драко обірвав її, перш ніж вона встигла зірвати цю самовдоволену усмішку з підступної відьми. Вона випадково, а може й рефлекторно, сердито на нього зиркнула.
— Я б із задоволенням запросив тебе на вечерю, — він щиро усміхнувся, і це змусило її замислитися, куди подівся той невіглас, який обзивав її й глузував з її зачіски.
— Чудово, вона чекає на тебе о шостій у «Вовку, що плаче», — вони востаннє попрощалися, перш ніж Герміона зібрала свої речі й витягла Пенсі на вулицю.
[1] По суті, це кілечко на голівці пеніса. За чутками, принц Альберт, чоловік королеви Вікторії, мав дуже великий пеніс, тому зробив такий собі «пірсинг», щоб прив’язувати член до ноги, щоб він йому не заважав. Але це просто одна з теорій, чому пірсинг називається саме так, хоча історики заявляють, що ніякого пірсинга в нього не було.
[2] Go Down Moses (укр. Зійди, Мойсею) — американський спірічуелс, в якому описуються події зі старозавітної книги Вихід 8:1: «І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння». Цими словами Господь закликав Мойсея домогтися виходу ізраїльтян з єгипетського полону. Текст пісні був опублікований а капела-колективом «Jubilee Singers» в 1872 році. Найвідомішим виконавцем пісні став Луї Армстронг, чия версія була записана в Нью-Йорку 7 вересня 1958 року.